на чём - лежать

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

-лежать, возлечь лежати на чому, сов. полягти. [І полягли на ложах гості (Шевч.)].

* * *

тж. возлеж`ать; несов.; сов. - возл`ечь

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

необроблений, невпораний, невправлений, невроблений. -ное поле - необроблене (невпоране и т. п.) поле, (давно не паханное, заброшенное) обліг (-логу). Оставаться (лежать), остаться -ным (о поле) - лежати необробленим (невпораним и т. п., облогом, облогами), вакувати, облогувати, заоблогувати. [Земелько моя рідна, ти-ж неорана-невпорана лежиш! (Грінч.). Третє літо вже оці дві десятині облогують (Харківщ.)].

* * *

1) (действ.) повалення;

2) см. Буревал 2;

3) см. Мор, Падёж. Повалом (внезапно) - раптом, нагло. -лом, повалком (вповалку) спать, лежать - покотом, впокіть, лоском спати, лежати. [Полягали спати всі покотом. Вилягло жито - так усе лоском і лежить]. Дети -лом лежат (все больны) - діти покотом лежать. Разбить неприятеля наповал - розбити ворога впень, до ноги. Убить наповал кого - на смерть убити (забити) кого.

1) ( лежать) лежа́ти

2) ( опираться) спира́тися

3) ( пребывать) перебува́ти

4) ( основываться) ґрунтува́тися

1) ( лежать) лежа́ти

2) ( опираться) спира́тися

3) ( пребывать) перебува́ти

4) ( основываться) ґрунтува́тися

техн. поко́иться ( лежать)

бік (р. боку, мн. боки), Бок-о-бок с кем, обок - попліч кого-чого, побіч кого-ч., обік кого-чого, поруч кого-чого, з ким-чим. [Попліч його сідає. Побіч неї жиють люди. Поруч історичного студіювання українського письменства йшов і перегляд поточної літератури (Єфр.). Укр. література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.)]. Бок-о-бок - бік- у-бік [Бік-у-бік труться]. Расположенный обок - узбічний. [Ширив свої займища що-року по узбічних пустинях (Куліш)]. Побоку - геть на-бік, пріч. Отдуваться боками - платити своїми боками. Бока отбить, отвалять - бебехи (-хів) кому надсадити. Намять бока, взять кого за бока - облатати (полатати) боки, дати наминачки. Сидеть боком - бокувати. [Не бокуй, сядь прямо]. Лечь на бок - збочитися, лягти (покластися) на бік. Лежать на боку (ленясь) - лежні справляти. С боку припёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза.

* * *

1) вага, вагота, тягар (р. -ра), тягота, ноша (р. -ші), вантаж. [Несемо свій тягар. Визволитися з-під ваготи, що лежала (тяжіла) на нас. Гріхів на мені й так багато; велика ноша їх, важка вона (Конис.)];

2) тяж. [Уже його жінка зайшла в тяж = забеременела]. Разрешиться от -ени - оброди(ни)тися, розродинитися, злегчитися, спорожнитися, розсипатися;

3) лежать -енем на ком - тяжі[и]ти, ваготіти на кому.

* * *

1) вага́, тяга́р, -я, вагота́, тягота́, но́ша

2) перен. тяга́р

грудка купа, купка; (сложенная) стіс (р. стосу). [Довгі стоси дров. Книжки не на полицях, а стоять на підлозі стосами]; (продолговатая) бурта. [Довгі бурти огірків лежать].

* * *

зажитий, заслужений. [У мене вже є карбованців з десяток зажитих грошей, та не беру в хазяїна до ярмарку. Мої заслужені гроші в хазяйки лежать - году дослужу, тоді й заберу (М. Грінч.)].

* * *

залечь

1) (стать) залягати, залягти (пр. вр. заліг, залягла), лягати, лягти, улягатися, улягтися, ляговитися, уляговитися, кластися, покластися, укладатися, укластися (спати), облягати(ся), облягти(ся), (о мног.) позалягати, пооблягати, полягати, повкладатися, позлягати, повлягатися, повкладатися (спати); (о медведе) утоковуватися, утоковитися. [Заляжу до завтрього (Куліш). Знову залягли спати? - подумав я (Крим.)];

2) (располагаться) залягати, залягти, розлягатися, розлягтися, улаштовуватися, улаштуватися. [Мовчки насунули хмари і залягли навкруги (Грінч.). І тривога, як ніч, залягла у дворі (Франко). Розляглись тумани (Рудан.). По синьому косогорі розляглося містечко (Левиц.)];

3) (заседать в засаде) залягати, залягти, засідати, засісти де, на кого. [Залягли вони на нас у балці (Куліш)];

4) (укрываться) залягати, залягти, ховатися, заховуватися, заховатися. [Днював, залігши в балках, щоб не постерегли його татарські чатовники (Куліш)];

5) (о дороге: глохнуть) западати, запасти;

6) (о почве: лежать невозделанной) залягати, залягти, облогувати, лежати облогом, перелогом. [Ця нива ще торік залягла (Борз. п.). Серед розрухів та боротьби багато ланів облогуватиме (Н. Рада)];

7) уши залегли - позакладало (в)уха, в ухах кому. Нос -лёг - ніс, в носі заклало. Грудь -гла - груди завалило, в грудях заклало;

8) что (занимать чьё-л. место) - залягати, залягти що, (о мног.) позалягати що. [Сиві кабани усе поле залягли (Загадка). Ви всі місця позалягали, - мені й лягти ніде (Чуб. II)]. Залёгший - залеглий; засілий; (о дороге) запалий (шлях, -ла дорога).

* * *

несов.; сов. - зал`ечь

изувечить збезвічувати, збезвічити, обезвічувати, обезвічити, зувічувати, зувічити (Кот.), скалічувати, скалічити кого. [Не лізь, бо я тебе геть збезвічу (Херсонщ.). Дуже лютий був… безневинно чоловіка було обезвічить (Основа)]. Изувеченный - збезвічений, обезвічений, скалічений, скалічілий, зувічений, увічений. [А які, було, сердешні козаки лежать у степу або в лісі, увічені та поранені! (Стор.). Андрій здіймав скалічену руку (Коцюб.)].

* * *

несов.; сов. - изув`ечить

хрест (-та), (зап. иногда) криж (-жа). Крест на перекрестке - фіґ[г]ура. С изображением -та - хрещатий, хрестатий. [Хрещаті давні корогви виймав (АД.). Хрестатий дукач]. -та на тебе нет - чи ти хреста не носиш? бога ти не боїшся. Целовать крест кому - присягати кому (на хресті). Нести свой крест - нести свій хрест; відбувати своє лихо (М. Вовч.). Осенять -том - хрестити, благословити хрестом; см. Осенять 2. Лежать -том - лежати крижем, крижувати. Крест-на-крест - навхрест, уперехрест. [Згорнув руки на грудях навхрест (М. Грінч.). Зв'язав мотузком уперехрест (Київщ.)]. Меняться -тами - мінятися хрестами.

* * *

Кучка, Кучечка

1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);

2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;

3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];

4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];

5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].

* * *

1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

(где, на чём, на что, куда) лягти (ляжу, -жеш; пр. вр. ліг и ляг, ж. р. лягла), (о мн.) полягати, полягти, (улечься) покластися, положитися де, на чому (реже на що), куди; см. Ложиться и Лежать. [Розбивши вітер чорні хмари, ліг біля моря одпочить (Шевч.). Смерть лягла вже на устах (Грінч.). Полягали на соломі (Рудан.). Дочка заміжня була - в землю полягла (Грінч.). На землі поклався (Рудан.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб.)]. Лечь вокруг чего - облягти що, лягти, положитися круг чого, (о мн.) облягти що, полягати круг чого. Лечь под что - лягти, підлягти, (о мн.) попідлягати під що. Лечь на спину - лягти горілиць, (грубо) лягти горічерева, догори черева. Лечь ничком - лягти ниць. Всё -гло на твои плечи - усе лягло на твої плечі, усе зависло на твоїй голові (шиї). Лечь спать - лягти спати, (о мн.) полягати, полягти (спати). [Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж (Номис)]. Лечь в постель - лягти (покластися, положитися) в ліжко (в постіль). [Він мусів положитися в постіль (Крим.)]. Лечь в бою, лечь головою, костьми - (по)лягти в полі, в бою (в бої), накласти (лягти) головою, лягти, полягти кістьми. [Ой, Бог знає, чи жив вернусь, чи поляжу в полі (Пісня). Найду або долю, або за Дніпром ляжу головою (Шевч.)]. Рожь -ла - жито вилягло, полягло. Лечь в дрейф, морск. - лягти в дрейф, задрейфувати.

* * *

1) пропасниця, лихоманка, трясця (-ці), трясо[а]виця, трясучка, (веснянка) веснуха. [Добридень, пропасниці! Єсть вас сімдесят сім (Чуб. I). Я на пропасницю недугував (Л. Укр.). Як же ся маєте по вашій лихоманці? (Самійл.). Трясця нашим ворогам (брань) (Чуб.)]. Болотная -ка - болотяна пропасниця (трясця). [Смерть од болотяної трясці (Крим.)]. -ка с бредом - гарячка, (в)огневиця. Гастрическая -ка - шлункова трясовиця. Жёлтая -ка - жовта пропасниця, корчій (-чія), поганка. Изнурительная -ка - виснажлива (виснажна) пропасниця, гнітючка, гнітуха. Крапивная -ка - кропив'яна пропасниця; см. Крапивница 1. Нервная -ка - нервова пропасниця. [Катерину трусила нервова пропасниця (Грінч.)]. Перемежающаяся -ка - перемінна пропасниця. -ка бьёт, трясёт кого - пропасниця (лихоманка, трясця) б'є, трусить кого, тіпає кого и ким. [Мене била (трусила) пропасниця (Крим.). Щастя - як трясця, кого схоче, того трусить (М. Вовч.). Злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.)]. -ка меня, его схватила - лихоманка (трясця) мене, його схопила, напала. [Мене трясця схопила (Н.-Лев.)]. Дрожать как в -ке - труситися (тремтіти), мов (як) у пропасниці (у лихоманці, у трясці), мов з пропасниці; труситися, мов пропасниця (лихоманка) б'є (кого). [Вся трусилася, мов з пропасниці (Грінч.)]. Лежать в -ке - лежати в пропасниці (в лихоманці), на пропасницю (на лихоманку);

2) (перен.: горячка) гарячка, лихоманка. Строительная -ка - будівельна гарячка (лихоманка).

* * *

1) мед. пропа́сниця; ( горячка) гаря́чка; лихома́нка, тря́сця, трясу́чка; диал. трясови́ця, зимни́ця

2) (сыпь, болячки) боля́чка

3) перен. гаря́чка, пропа́сниця

1) (блеск, глянец) лиск, полиск (-ку), блиск (-ку), ґлянс (-су), ґлянц (-цу) и ґлянець (- нцю), полір (-ру). Сапоги с -ком - чоботи з ґлянс[ц]ом (з ґлянцем), виґлянсувані чоботи. Внешний, поверхностный, светский лоск - зовнішня виглада, зовнішній, зверхній, поверховий, світський полір. [Свою неосвіту ховав під зовнішньою вигладою («Буков.»). Їх поверховий полір надавав їм вигляд наче-б то людей вищої культури (Ор. Левиц.)]. Лоск образования - полиск, полір освіти, освітня виглада. Наводить лоск - см. Лощить. Навести, дать внешний лоск - дати зовнішній полиск, полір, вигладу кому;

2) лощина, лощовина; срв. Лощина. Лежать -ком - лежати лоском, (в повалку) покотом. [Всі (п'яні) лоском лежали аж до другого дня (Квітка)]. После бури рожь -ком лежит - після бурі жито в лоск вилягло; після бурі жито лоском лежить. Град выбил хлеб в лоск - градом вибило хліб у-пень. Положить в лоск кого, что - винищити до ноги (в-пень) кого, винищити до щадку, (полон.) до щенту що. Меня обокрали в лоск - у мене забрано чисто все, все до нитки, (полон.) все до щенту.

* * *

1) ( глянец) лиск, -у

2) перен. блиск, -у, по́лиск, -у, лоск, -у, лиск

нрч. мовчки, (диал. умовчки), (молчком) мовчком, мовчуком, мовчака, мовчана, німо, без мови; срв. Молчаливо, Безмолвно. [Ні вголос, ні мовчки (Куліш). Взувається, вдягається, вбирається вмовчки (Звин.). Степан пішов і мовчком сів у свою лавку (Франко). Знову всі сидять мовчаком (Крим.). Нехай лежать там мовчака в сирій землі мертві (Гулак). Сидить вона мовчана собі, наче її і в хаті немає (Кониськ.). Вони слухали, сидячи німо, нерухомо (Грінч.)]. -ча снести обиду - мовчки знести (перетерпіти) образу, змовчати (вимовчати) образу.

* * *